-
1 постріл
-
2 постріл
crack, gun-shot, outshoot, round, shot -
3 постріляний
-
4 постріл впритул
( з близької відстані) pot shot, shot at close distance -
5 постріл навмання
shot in the air, wild shot -
6 пострілювати
to shoot now and then; to fire ( intermittently) -
7 постріляти
-
8 год постр.
Construction: YrBlt (Pleasant Hill Road, $532000, 3 Bdrms, 1435 SqFt, 1955 YrBlt) -
9 випадковий постріл
Українсько-англійський юридичний словник > випадковий постріл
-
10 влучний постріл
-
11 дальність пострілу
Українсько-англійський юридичний словник > дальність пострілу
-
12 додатковий контрольний постріл
Українсько-англійський юридичний словник > додатковий контрольний постріл
-
13 кут пострілу
-
14 неприцільний постріл
pot shot, random shotУкраїнсько-англійський юридичний словник > неприцільний постріл
-
15 попереджувальний постріл
Українсько-англійський юридичний словник > попереджувальний постріл
-
16 почути постріл
-
17 пристрілочний постріл
Українсько-англійський юридичний словник > пристрілочний постріл
-
18 прицільний постріл
Українсько-англійський юридичний словник > прицільний постріл
-
19 робити попереджувальний постріл
Українсько-англійський юридичний словник > робити попереджувальний постріл
-
20 робити постріл
( з пістолета тощо) take a shot, fire a shot
См. также в других словарях:
постріл — у, ч. 1) Виліт кулі або снаряда з каналу ствола вогнепальної зброї, спричинений вибухом порохового заряду. || Виліт кульки з дула пневматичної зброї. || Звук від вибуху порохового заряду в каналі ствола вогнепальної зброї. 2) Виліт стріли з лука… … Український тлумачний словник
пострілювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
постріляний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
постріляти — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострілятися — дієслово доконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
пострічати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
пострічатися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
постріляний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постріляти 1), 2). || пострі/ляно, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. || у знач. ім. пострі/ляні, них, мн. Ті, кого вбили пострілом із вогнепальної зброї … Український тлумачний словник
пострілювання — я, с. Дія за знач. пострілювати … Український тлумачний словник
пострілювати — юю, юєш, недок. 1) Стріляти потроху, час від часу. 2) перен. Час від часу утворювати гучні уривчасті звуки, схожі на постріли. || чим. Раз у раз викидати, випускати з себе (дим, пару і т. ін.) … Український тлумачний словник
постріляти — і рідко постреля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) перех. Стріляючи, вбити всіх чи багатьох. || Пострілами з вогнепальної зброї заподіяти кому небудь численні рани; пробити, прострелити щось у багатьох місцях. 2) перех. Стріляючи, витратити, використати… … Український тлумачний словник